Anna Barvinok / Анна Барвінок (Vinni)

Morden, Manitoba

About

Good day, I am wounded...

This is how all my letters to friends and family back home in Ukraine begin. The time difference is eight hours. I never dreamed of living anywhere else, but I wanted to see the world. Unfortunately, war has forced my family and many other families to seek safety and a better future for our children. It is useless to explain this to those who have not gone through the immigration process. It is useless to try to convey what life is like among people, places, rules that you do not know and do not understand. All your acquired life experience is useless here ... it's as if you are entering the first year of university again; everything all over again. No industry works the way you're used to it, including the arts.

I have always been creative. I started with abstract drawings, prose, and poetry. Photos, videos, and dance were added later. I stopped writing poetry, noticing that I appeared in life but was afraid of it. Poems they still "knock at my door" from time to time. During a difficult period of life, photography replaced words. I spoke with the world through images. Dance is a special love that energizes me; I can't imagine myself without it. But I did not study any of the above professionally. I took part in competitions and organized festivals and various artistic events. I also experimented with shooting a short film.

From time to time I wonder why I do all this, for what, for whom? I know for sure that I can't not do it. I know for sure that beauty is the strongest impulse for me. In love with beauty. This is my deepest belief: love and beauty. It seems to me that if people could see the world even half the way that creative people see it, we would never have war again.

Про митця

Добрий ранок, в мене ранок...Так починаються усі мої листи до друзів і рідних додому на Україну. Різниця в часі  вісім годин. Не мріяла про життя де інде ніколи, але світу хотіла побачити. Нажаль, обставини війни змусили мою родину і багато інших родин шукати безпеки та ліпшого майбутнього нашим дітям. Марно розповідати тим хто не проходив іміграційні процеси як це. Марно намагатись донести, що таке життя наново серед людей, місць, правил, яких ти не знаєш і не розумієш.  Весь твій набутий життєвий досвід тут не працює ... ти немов знов вступаєш на перший курс ВУЗу і все спочатку. Жодна галузь не працює схоже на те як ти звик, як і творчість.

Творчою я була завжди. Починала з абстракційних малюнків, прози та віршів. До яких долучились згодом, фото, відео і танці. Вірші припинила писати, помітила, що збуваються у житті і злякалась цього. Але вони ще час від часу " стукають". Малюнки з фотографіями в один із важких життєвих періодів замінили слова. Балака зі світом лише ними. А танці це особлива любов, яка заряджає мене і без чого себе не уявляю. Та я нічому з вищепереліченого не навчалась професійно. Брала участь у конкурсах, сама створювала івенти та фестивалі. Навіть мала експеримент зйомки короткого метру.

Час від часу задаюсь питанням то навіщо все це роблю, для чого, для кого? Знаю точно, що не можу цього не робити. Знаю точно, що найсильніший імпульс для мене в красі. В любові до краси. Це моя найглибша віра: любов і краса. Мені здається,  якби люди могли  бачити світ хочаб наполовину того, як бачуть його творчі люди, ми би не мали знов війну.

Instagram

@follow_your_dream_vinni